Андріївські вечориці 2014 р.
В українських селах, містечках організовувалися цікаві зібрання молоді під різними назвами – вулиці, вечорниці, вечірки, досвітки, грища, попряхи, оденки тощо. Одним із найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці. Починалися вони після Покрови.
Андрія – молодіжне свято, яке відзначається 13 грудня. У цей день жінки намагались не пекти хліба, не шити й не прясти. А дівчата багато ворожили, завбачуючи свою долю. Робили, правда, вони це переважно ввечері, напередодні Андрія.
Характерним давнім звичаєм на Андріївських вечорницях – «на Андрія» - було те, що для їх підготовки дівчата ще удосвіта приходили до означеної хати. До сходу сонця вони йшли до криниці по воду, несли їх у відрах на плечах та в устах, щоби цією водою замісити тісто на балабушки. Але хлопці-бешкетники часто зачіпали дівчат по дорозі, тому їм важко було донести воду додому, однак, дівчата все ж таки доносили воду, пекли балабушки величиною з волоських горіх, клали балабушки попарно, називали їх іменами хлопця та дівчини. Потім усі пригощались випеченим.
Люди вірили, що в ніч на свято Андрія Бог кохання та одруження ходить по землі, для нього був приготовлений столик з пампушками, обов’язково застелений білим рушником, бо останній в народному повір’ї – це символ життєвої дороги, символ подружніх зв’язків. Тому і старостів, які приходили сватати дівчину, пов’язували рушником, щоб пов’язались подружні зв’язки на многая літа.
